ОБЛИЧЧЯ МУЖНОСТІ, СИЛИ ТА ЧЕСТІ

🕊️ Пам’ятаємо кожного
За кожним ім’ям — людське життя, родина, мрії та незабутня історія. Зберігаємо пам’ять про наших земляків, які віддали життя за Україну, з вдячністю, любов’ю та шаною. Їхні імена назавжди залишаться в історії рідного Пульма

   Занюк Сергій Сергійович
22.07.1985 року — 22.05.2023 року 

   Житель села Залісся Шацької громади. Молодший сержант, механік-водій танка, боєць 60-ї окремої механізованої бригади. Захищав Україну на найгарячіших напрямках фронту.  
   Нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю «За поранення». Віддав життя за Україну, залишивши світлу пам’ять у серцях рідних, побратимів і земляків. Читати історію →
🕯️Пам’ятаємо. Не забудемо!

   Гвоздецький Богдан Миколайович

28.10.1988 року — 26.06.2023 року

   Уродженець села Пульмо Шацької громади. Майстер-сержант Державної прикордонної служби України, який присвятив охороні державного кордону майже 16 років життя. Брав участь в АТО, а з початком повномасштабної війни виконував бойові завдання на сході України.

   Загинув поблизу села Побєда Донецької області. Посмертно удостоєнний ордена «За мужність» III ступеня та медалі «15 років сумлінної служби».

   Рідні досі чекають на можливість повернути свого Героя додому для гідного поховання.

🕯️Світла пам’ять і вічна шана захисникові України!

   Бондарук Олександр Сергійович

13.09.1982 року — 02.02.2024 року

   Житель села Залісся Шацької громади. Воїн 110-ї окремої механізованої бригади, позивний «Бос». Виявив мужність і самопожертву, кинувшись рятувати побратимів із палаючого автомобіля.

   Загинув 2 лютого 2024 року в Авдіївці на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

🕯️Світла пам’ять Герою, який віддав життя за Україну та своїх побратимів!

   Зберун Володимир Васильович

14.01.1993 року — 21.05.2024 року

   Народився в місті Луцьку, проживав у селі Пульмо. Сержант Національної гвардії України, військовослужбовець військової частини А1141. Загинув на Запорізькому напрямку, рятуючи пораненого побратима, внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

   Із 21.05.2024 вважався зниклим безвісти. Згодом його загибель була офіційно підтверджена.

   Люблячий чоловік і батько двох доньок, мужній воїн, який до останнього залишався вірним побратимам та Україні.

🕯️Світла пам’ять і вічна шана Герою!

   Назарук Сергій Олексійович

05.08.1982 року —  12.05.2025 року

   Житель села Вільшанка Шацької громади. Військовослужбовець Збройних сил України, боєць військової частини 1008. Став на захист Батьківщини 14.08.2023 року та загинув 12.05.2025 року на Харківщині, захищаючи волю й незалежність України.

   У пам’яті земляків залишиться доброю, щирою та працьовитою людиною, яка не залишила побратимів у біді.

🕯️ Світла пам’ять і вічна шана Герою!

   Ткачук Сергій Іванович
06.12.1975  року —  02.08.2025 року

   Житель села Пульмо, солдат Збройних сил України, артилерист танкової бригади,
військовослужбовець військової частини А7015. Із 09.03.2022 захищав Україну на Донецькому напрямку.
   2 серпня 2025 року зник безвісти під час бойового завдання. Згодом його загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизи.        31.10.2025 Героя поховали в рідному селі з військовими почестями.
    Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
  🕯️ Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав життя за Україну!

   Марчук Петро Володимирович

05.11.1975 року —  03.01.2026 року

   Житель села Залісся, солдат Збройних Сил України. 23 травня 2025 року був призваний на військову службу та захищав Україну у складі військової частини А4122. 3 січня 2026 року його серце перестало битися. У скорботі залишилися двоє синів.

🕯️ Світла пам’ять. Вічний спокій. Вічна шана захиснику України!

   Бондарук Ростислав Петрович

09.12.1987 року —  31.01.2026 року

   Позивний — «Оптиміст». Командир першого розвідувального відділення другого розвідувального взводу розвідувальної роти Збройних Сил України, 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.

   Ростислав назавжди залишиться у пам’яті тих, хто знав, любив і поважав його. Є люди, чия присутність стає частиною нас, і навіть після їхнього відходу вони продовжують жити в наших серцях.

  🕯️ Світла пам’ять. Вічна шана Герою України!

   Занюк Анатолій Михайлович

29.09.1980 року — 24.04.2026 року

   

   Житель села Пульмо, старший солдат, який став на захист України 18 грудня 2023 року. Служив у складі

військової частини

9971. Загинув 24 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.

   У скорботі залишилися дружина, дві доньки та мати.

  🕯️ Світла пам’ять. Вічна шана Захиснику України!